Харків переповнений захворілими на коронавірус. Ще необхідно враховувати те, що статистика є не зовсім точною.
– Ми не знаємо достеменно точно скільки померло від коронавірусу людей, яких не змогла забрати швидка через брак місць, — повідомила Тетяна Іванченко, волонтер.
Волонтерам часто пишуть харків’яни, яких не забирає швидка. Вони намагаються допомогти, але не всіх виходить врятувати.
Чому не вводять червону зону
Червону зону повинні були ввести ще три тижні тому, коли у Харкові заповнювалися лікарні та коли швидкі вже не брали хворих. Аптеки мають великий ажіотаж. Пацієнти потребують ковідні списки ліків. Натомість Харків все ще у помаранчевій зоні. Зараз зупиняють процес переведення до червоної зони через вибори у Харкові:
– Ввести червону зону — це обмежити роботу малому бізнесу, а це електорат. Говорити про вакцинацію також не вигідно для передвиборчої кампанії. У нас би було менше смертей, якби в ефірний час на каналах влади розповідали б не про лавочки та сквери, а про вакцинацію, — заявив Максим Зеленський, волонтер, голова благодійного фонду «ВолЮА»
Слід зменшити зараження шляхом карантинного обмеження. Але попри це у нас відкриваються парки, багато масових гулянь. І потім молодь інфікує вдома бабусь і дідусів, яких потім не бере швидка. Адже є така собі пріоритетність забирати молодих, а люди похилого віку залишаються вдома без допомоги.
Нестача концентраторів
Населення міста Харкова — близько 2 млн грн. Харківська область – 700 тис. Натомість кількість обласних ліжок з киснем – 2930 шт, а в міських всього 700. Про це заявляла працівниця департаменту міськради Олени Головіна, 18 жовтня.
Через це існує проблема з неможливістю госпіталізації. Зараз багато хворих харків’ян везуть саме в область, тому що не підготовили місто до “хвилі”.
Наразі усі хворі, що лежать на концентраторі, не вакциновані.
Навесні кисневі концентратори купляли саме волонтери. Люди “скинулись”, аби врятувати життя іншим. Волонтери мають 18 штук концентраторів. Більшість людей саме похилого віку наразі їх використовують. Швидка не може забрати усіх пацієнтів. Єдине, що можуть лікарі на швидкій, так це на малий термін “дати подихати” хворому через концентратор.
– У нас усі точки потокового кисню зайняті. Ми спілкуємося з лікарями, вільних місць немає. Як тільки звільнилося місце, швидка одразу привозить туди людину, — повідомила Юлія Смагіна, волонтер.
Харків переповнений хворими. Поки не відкрили нові лікарні, людей возили по області. Ці люди помирали, тому що їм не надали необхідну медичну допомогу, поки вони “каталися” на швидкій.
Дефіцит препаратів та скільки коштує хворіти ковідом
Якщо говорити про тяжкий перебіг хвороби, то пацієнт може віддати й 100 тисяч грн. У вартість входить ліки та процедури. МОЗ місяць тому заявило, що противірусний препарат Ремдесивір держава закупила та буде видавати безоплатно. Але насправді у лікарнях його немає. Люди власним коштом купують ліки. Один флакон Ремдесивіру коштує 4000 грн. Для лікування необхідно пройти курс з шести флаконів.
Аптеки відчувають дефіцит ліків:
– Ми купили Солу-Медрол і у нас його різко викупили великою партією, — повідомила Тетяна Іванченко, волонтер.
Якщо людина хворіє у легкій формі, лікування може обійтися у 3-4 тис. грн. Варто нагадати, що вакцинація є безкоштовною.
Антирейтинг лікарень
Волонтери зібрали список лікарень, куди краще не потрапляти, бо це “квиток в один кінець”:
Волонтерам часто дзвонять та просять допомогти пацієнтам 25 Харківської лікарні, у якій хворі помирають без уваги лікарів. Можливо причина у нестачі персоналу.
Ситуація дійсно складна. Окрім проблем в лікарнях, люди також ігнорують правила карантину: не носять маски, відвідують Фентезі-парк та ризикують не лише своїм життям, але й життям оточуючих.