У Харківському Прес-клубі пройшло обговорення з приводу низьких результатів ЗНО з математики. Як відомо, близько 30% учнів не подужали цю точну науку та не надали хоча б дев’ять правильних відповідей.
Експертами дискусії виступили шкільні вчителі та викладачі університетів. Вони висунули спільну думку про те, що ЗНО з математики повинно бути обов’язковим. “Математика допомагає систематизувати знання, тому потрібно складати її всім”, – зазначила Ганна Сукачова, редакторка Освітнього проєкту “На урок”.
Причиною занадто низьких знань з математики у цьому році є пандемія. Вчителі та учні за цілий рік не встигли адаптуватися до нових освітніх умов. Максим Жидко, кандидат психологічних наук, вважає, що не потрібно розділяти результати ЗНО на “зраду чи перемогу”: “ЗНО не є індикатором освіти, це контингент абітурієнтів, які вступають до ВНЗ”. Тобто, проблема не в питаннях, не в прогалині в програмах освіти, а тільки в дітях.
Школярі не мають достатньої мотивації, адже бачать успішних тик-токерів, які заробляють великі гроші без освіти. У той же час, коли кандидат наук заробляє значно менше. Причина поганого результату є у тому, що деякі абітурієнти просто ставили “галочки” і уходили через пів години. Ще один фактор, який зурочив усіх іспиту – це готові домашні завдання (ГДЗ). Через те, що діти списують, вони не отримують належні знання. Але якщо подумати, у яких випадках діти списують? В основному – це лінощі. Звідки береться лінь? Якщо дитина не зрозуміла матеріал першого, другого уроків, на третьому їй вже не буде цікаво. Школяр буде шукати виходи, аби не отримати двійку. Тому знімати відповідальність з викладачів також не варто. Одна й та сама дитина може проявити свої знання у різних школах по різному. Оксана Севастьян, вчителька хімії, зазначила, що дітей необхідно мотивувати, аби у них було бажання вивчати математику. Одна з мотивацій, це грошовий приз за 200-бальне ЗНО від Президента Володимира Зеленського, який ввели цьогоріч.
Максим Жидко вважає що, не слід розділяти усіх на “технарів” та “гуманітаріїв”. Кожна дитина може вивчити математику, адже на думку спікера, математичних здібностей взагалі не існує. Тільки праця підкорить вершину математичного знання.
Зараз йде трансформація в системі освіти, тому освітні програми не стійкі та часто змінюються. Не вистачає також годин для повноцінного викладення матеріалу. Ще одна можлива причина низьких результатів – це насильство над дітьми у вигляді складання предметів обов’язковому порядку. Школяру не подобається математика, але при цьому він повинен його складати на ЗНО.
Тут з’являється запитання. Нащо ж обов’язково складати математику абітурієнтам, які вступають на непрофільну для математики спеціальність? Нащо лікарю або журналісту математика на рівні програмістів або інженерів? З цього приводу спікери розділили свої думки – одні вважають, що слід впроваджувати іспит на різних рівнях: високий рівень для абітурієнтів, що хочуть отримати технічну освіту, та більш низький рівень складності для непрофільних спеціальностей. Але Ганна Сукачова вважає, що всі повинні бути рівними та складати обов’язкове однакове ЗНО.
Чи можуть діти фізмату та звичайної школи складати іспит на рівних умовах? Питання риторичне. Школяр повинен самостійно обирати предмети, які він хоче складати, аби реалізувати себе у житті. Сімнадцятирічний підліток й так знаходиться на роздоріжжі спеціальностей, так ще повинен складати іспити, які він не хоче. Невже дитина може знати математику лише у тому випадку, якщо складає з неї ЗНО?