Сьогодні в Україні святкують День Української преси. Його започаткували 12 років тому зусиллями українського журналіста Владислава Проненка.
На честь цього свята у Харківському пресклубі зібралися “старовіри” української преси, аби поговорити про минуле, теперішнє та майбутнє.
Взагалі, держава поки не визнала це свято офіційним. Саме тому журналісти вирішили модернізувати назву.
– Те, що ми називаємо преса, вже помирає. Краще змінити назву свята на “день українських медіа”, щоб поширити межі ЗМІ, – розповів Олександр Швець, журналіст.
Український поет Володимир Самійленко прирівняв у свій час мову з діамантом. Для того, аби камінь став дорогоцінним, його слід обробляти. Так само журналістам варто покращувати свої знання мови.
Надалі дискусія пішла у бік безкомпромісних заборон. Приміром, не знімати або не брати коментарі у посадовців, які розмовляють не солов’їною.
– Коли хтось за посадою повинен розмовляти українською, натомість говорить російською, йому не потрібно давати слово, — заявив Юрій Хомайко, учасник дискусії.
У приклад поставили новообраного Харківського мера Ігоря Терехова, який першу свою промову, у якості міського голови, почав російською. З цього можна зробити висновок, що харківські журналісти залишаться без коментарів та будуть писати з порушенням журналістських стандартів. Адже, як відомо, події слід описувати з декількох сторін.
Ще одна пропозиція була прирівняти, наголошуємо, анонімні телеграм-канали до ліку ЗМІ, аби їх можна було притягнути до відповідальності. Цікаво, чи стане Павло Дуров, засновник телеграму, громадянин Росії, ламати концепцію анонімності мережі задля забаганки деяких журналістів.
Досвід радянської влади довів, що заборона або примус не приведуть до щасливого фіналу. Будь-яке тоталітарне ставлення призводить до бунту. Наша редакція вітає усіх зі святом та закликає використовувати солов’їну за власним бажанням та плекати до неї свою щиру любов.