Громадська організація “Смарт Медіа” піклується про громадян, саме тому започаткувала такий собі “лікбез” стосовно реформ п’яти галузей. Це медична, цифрової трансформації, екологічна, антикорупційна, судова реформи.
Громадська організація опитала жителів Харківської, Донецької, Луганської, Сумської та Полтавської областей. Відповідно до соціологічного опитування, яке надавалося без кількості респондентів та процентного співвідношення, українці мало обізнані у реформах.
Майже ніхто не має слів для виразу що ж таке “екологічна реформа”. Бо реформа є, а екології нема. Або навпаки щось від науки під назвою екологія ще осталося, а ось як можна реформувати науку ніхто не має ніякого розуміння.
Чим може похвалитися антикорупційна реформа
Директор харківського теруправління НАБУ Юрій Кравченко розповів про успішне саджання за ґрати топ посадовців. Але варто звернути увагу, що антикорупційне бюро займається досудовим розслідуванням, а вже запобіжний захід обирає Вищий антикорупційний суд. Тому якщо у громадськості є претензії стосовно не посаджених осіб, пишіть листи до ВАКС.
Юрій Кравченко закликає українців не проходити повз корупції та пропонує усім стати її викривачем. У далекому майбутньому створять Єдиний державний портал, що буде збирати скарги людей стосовно корупційних схем. Але поки це зародок у вигляді законопроєкту. Зараз людина може звернутися до НАБУ і стати викривачем за умовою наявних доказів проти корупціонера.
Що варто знати про медреформу
Медреформа йде у ногу з часом та стає диджиталізованою. Зовсім нещодавно ввели електронні лікарняні, які у майбутньому, напевно, повинні полегшити життя. Але наразі через банальне нерозуміння, що коїться це створює плутанину серед пацієнтів. Також Вікторія Мілютіна, директорка Північного департаменту НСЗУ, вважає, що програма HELSI це значний успіх у медреформі. Але при цьому запис через цю систему та запис у поліклініці може не збігатися. Тим самим пацієнт буде сидіти у черзі задля прийому сімейного лікаря. З боку тих же лікарів, система HELSI дає збій або зависає. Але це все одно “великий крок” у технологіях. Якщо раніш лікар мав час на пацієнта, то зараз він має витрачати свій робочий час на программу… яка висить.
Громадянам також варто знати, що держава покриває деякі медичні послуги. Це можуть бути аналізи, ведення вагітності, надання першої медичної допомоги тощо. Якщо вам погано і недобросовісний лікар відмовляється рятувати вас безоплатно, вам треба скаржитися. Яким чином хворий у стані гострої хвороби знайде в собі сили подзвонити до МОЗ або до НСЗУ та розказати про відмову надавання медичної допомоги без хабаря, невідомо.
– Треба виховувати нульову толерантність до корупції. Цього року до нас надійшло вже 400 скарг. Це хороший результат, адже минулого року було всього 50. Серед скарг від пацієнтів є вимагання коштів або неетична поведінка лікаря. Деяким навіть вдалося повернути гроші, — розповіла Вікторія Мілютіна, директорка Північного департаменту НСЗУ.
Загалом мораль всього така: щоб не було корупції, не потрібно давати хабарі. Можна додати ще “мийте руки з милом, щоб на них не було бактерій або переходьте дорогу на зелене світло, щоб вас не збила машина”. Реформи з’являються, але вони запроваджені у сирому вигляді, тому, в першу чергу, слід працювати не з громадськістю, а з владою, яка придумує ці недосконалі реформи.