“Демократичні правдоруби” зібралися біля міськради, аби далі просувати свої ідеї в народ. Перед черговою сесією харківських депутатів партія “Демократична Сокира” розбила свій намет в центрі міста. Недополітики та переактивісти вирішили однією кулею вбити одразу двох зайців: і зібрати підписи за відставку ненависного їм Андрія Єрмака, і власну кампанію продвинути в люди.
“Трамвай на Веснина: быть или не быть?” — ось у чому злободенне питання «Демократичної Сокири». Брошури з таким гаслом сьогодні роздають перехожим на майдані Конституції. У чому полягає проблема, яка так сильно розтурбувала правдорубів?
Вони виступають проти проєкту розширення вулиці Весніна за рахунок демонтування трамвайних колій. Щодня, а особливо в години пік, тут збираються довжелезні затори, котрі віднімають багато часу в харків’ян. Безумовно, зникнення такої перешкоди як трамвайні шляхи повністю не вирішать проблему на Весніна, однак значно полегшать життя всім учасникам дорожнього руху на цій ділянці. До того ж, міська влада не збирається цілком відміняти маршрут 26-го трамвая, що прямує з Південно-Східної до парку Горького. У планах лише демонтувати одну з колій.
А взагалі в партії є багато скарг на харківське керівництво, яке, на думку її представників, замало уваги приділяє трамваям. У місті більше нічого робити не треба, нема нічого важливішого за електротранспорт. Так, він менш шкідливий для нашої екології, аніж ті вихлопні гази, ароматами яких можна “насолодитися” зокрема в заторах на Весніна. Активісти ще й статистикою прикриваються, мовляв, у 1991 році в Харкові було 26 трамвайних маршрутів, а в 2021 залишилося 10. Але при цьому ніхто не зазначає, що й автомобілів значно побільшало. Кожного кварталу харків’яни в середньому купують біля 1500 нових машин. Їхня кількість на дорогах росте на очах, а отже, розв’язок необхідно все більше.
«Демократичну Сокиру», яка, найімовірніше, пересувається Харковом особистими автівками, не переконати.
“Збережімо потенціал розвитку міського електротранспорту”, — волають вони.
У місті-мільйоннику, де є розгалужена система метро, трамваї стають пережитками минулого й відходять на периферію. Та знову ж таки правдоруби з такою думкою широких мас не погоджуються. Вони переконані, що трамвай — це не тільки альтернатива, а ще й гідний суперник підземному транспорту. Дізнавшися, що на метро до Одеської місто отримає кредит на 320 млн. євро, Демократична Сокира, вочевидь, захлинулася власною слиною.
“Цих грошей вистачило б на оновлення всього трамвайного господарства в місті”.
Справді, краще ж врятувати харків’ян, які залишаться без трамвайчика через Весніна (невідомо ще, чи потрібен він їм узагалі), аніж нарешті добудувати обіцяну не одним десятком років станцію метро.
Проголошуючи свої ідеї та цілі, політична партія порівнює Харків з містами інших країн світу. Вона застерігає міську владу від чужих граблів:
“Не повторюймо печальний досвід американських і російських міст, які спочатку руйнували трамвайні шляхи, а потім, усвідомивши власну помилку, витрачали кошти на їх відновлення”.
В обидвох варіантах порівнюємо муху зі слоном: Харків з його півторами мільйонами мешканців і маленькі містечка в Америці (де об’єктивно вистачить і одного трамвайного маршрута), центральні міські розв’язки харківську вузьку Сумську та Невський проспект у Санкт-Петербурзі, шириною в 60 метрів. За що ж переймаються демократи: за “бідолашних” харків’ян, які можуть залишитися без 26-го трамваю, чи за те, куди витратять міські гроші?