Позачергова сесія не встигла початись, а її вже прикрасили протестами. З ранку Харківська міська рада отримала “сюрприз” у вигляді екомашин навпроти будівлі мерії. Таким чином пан Дмитро Ніконов продовжує піарити свою кандидатку в дружини Аліну Мустафаїву. Наступний хід – це пікет жителів гуртожитку, які мешкають на вулиці Селянській, 25. Людей можуть у будь-який момент залишити без даху над головою.
Претензія протестувальників полягає у тому, що Харківська міська рада не займається справою передачі гуртожитку до комунальної власності закладу швейної освіти. Бюрократи розв’язують це питання вже понад п’ятнадцяти років. Триста жителів не мають права розпоряджатися власним помешканням.
– Люди повинні отримати права на житло, у якому вони мешкають, – заявив Олександр Константинов, мешканець гуртожитку.
Ще одна вимога протестувальників – це звернути увагу на викиди Коксохіму. На сьогодні люди отримують лише обіцянки, а діла немає.
-Нехай завод зруйнують, – заявив О. Константинов, – та на його місці побудують музей, що присвячений трирічному знущанню над харків’янами.
Харківський коксовий завод “Новомет” має дозвіл на шкідливі викиди до 2028 року. Таке право йому надала державна екологічна інспекція в Харківській області. Протестувальники вимагають від влади своє законне право дихати чистим повітрям.
Жителі вулиці Селянська проводять вже 79 пікет протягом трьох років.
Замість розв’язання глобальних проблем міста, Харківська влада займається розробкою картки Харків’янина, витрачає колосальний бюджет на бегемотів та не забувають про папугу, який осиротів після смерті пана Кернеса. Також дуже важливою для міста є битва за спадщину “хрещеного батька”, де один ллє гіркі сльози за луДшим, а інший знімає документальні фільми та показує наскільки дорогим був для нього “мер-кореш”.
