
Нещодавно на теренах харківського медіапростору з’явилося журналістське розслідування від “Кнопки Харьков”. У ньому викрили голову Харківської ОДА Айну Тимчук. За результатами розслідування чиновниця має стосунок до нерухомості в окупованому Криму.
Екскурс у відео. Що сталося?
Журналісти віднайшли інформацію про бізнес сімейства Тимчуків у окупованому Криму. Стало відомо про готель “Асторія”, що розташований у місті Алушта.
Фігуранти розслідування
Айна Тимчук, голова Харківської ОДА. Володіла готелем з 2013-2018 років.
Андрій Тимчук, начальник Укртрансбезпеки, власник готелю з 2018 року з української сторони.
Дмитро Перепелиця, керівник департаменту сім’ї молоді та спорту Харківської ОДА у часи Януковича, керівник готелю, власник з боку РФ.
За офіційною версією цей об’єкт не має комерційного інтересу та доходів для сімейства Тимчуків. Журналісти перевірили діяльність готелю з 2013 року по наш час. Один з активістів потрапив до окупованого Криму, знайшов оголошення продажу цього готелю та вирішив прикинутися покупцем.
Агент нерухомості познайомив журналіста під прикриттям з Дмитром Перепилицею, який представився керівником готелю. Під час реконструкції 2014-2016 року було витрачено близько 280 тис. доларів зі слів керівника. Готель представляє комерційну діяльність, при чому гостями цього закладу є російські силовики. Тобто готель Тимчуків не тільки приносить їм прибуток, але й обслуговує людей, які допомогли захопити та залишати український Крим окупованим.
Айна Тимчук, коли була власницею готелю, зробила довіреність на дружину Перепелиці, Андрія Тимчука та Людмилу Доброскок. Довіреність була українською мовою, але у документі Автономна республіка Крим була називана російською назвою “республіка Крим”. Це умова від російської сторони, без цього неможливо зареєструвати нерухомість у Криму, але це документальне визнання російської влади на окупованій території.
Надалі розслідування перейшло до Харкова. Андрій Тимчук зустрівся з агентами та домовився про продаж готелю.
Громадська організація “У.Права” та куратори проєкту “Кнопки Харьков” зазначили, що правоохоронці жодним чином не відреагували на розслідування журналістів.
– Ми відправили заяву до Офісу Президента, прем’єр-міністра, спікера та народних депутатів. Ми сподівалися на активну реакцію. Ніхто не зв’язався з нами. Лише коментарі у соцмережах, — заявив Олег Яковлєв, керівник ГО “У.Права”.
На розслідування відреагував Андрій Тимчук. На своїй Facebook-сторінці він повідомив, що у нього вимагали 30 тис. доларів за мовчання журналістів. Але жодних доказів, що підтверджують його слова немає.
Айна Тимчук ніяк не реагує на події. Ні на розслідування, ні на пікети біля Харківської ОДА. На усі офіційні заходи проводять її заступники.
– Перед публікацією фільму, 19 липня, ми надіслали запит на адресу голові ХОДА, де поставили основні питання, що є у фільмі. Ми хотіли показати з декількох сторін ситуацію. Але нас проігнорували, — заявив Олег Яковлєв.
Спікери також зазначили, що запрошували Тимчуків на пресконференцію. Розглядали можливість їхнього долучення по відеозв’язку, але відповіді не було.
Як відбувалися знімання
Куратори проєкту обрали активістів, які стали їхніми агентами у Криму. До окупованої території вони їхали власним ходом та не в сезон. Тому, за словами спікерів, проєкт вклався у невеликий бюджет:
– Ми не дали задаток Перепелиці 50 000 $. Пану Тимчуку прийшлось заплатити 1000 $ у якості задатку. Це була вимушена міра, — заявив Марко Копил, куратор проєкту “Кнопки Харьков”.
Журналісти планували продовжити давання хабаря, але вже під наглядом правоохоронних органів, але комунікації не сталося.
Куратори проєкту зазначили, що деяку інформацію отримували незаконним шляхом:
– Ми нікого не змушували зливати інформацію. Ми не відповідаємо за джерело, яке це зробив. Справа має суспільний інтерес. Якщо чиновник у центрі Харкова приймає хабар і накриває його подушкою, про це повинно знати суспільство, — сказав Марко Копил.
Дуже цікаво чому ніхто з владних та силових структур досі не відреагував на це. Якщо це неправда, то такий за масштабний наклеп треба притягувати до відповідальності та публічно карати брехунів. Якщо журналісти накопали правду, то вже потрібно розбиратися з дійовими особами розслідування. Напевно, Офіс Президента не може зрозуміти як йому вчинити, адже у будь-якому випадку репутація буде зіпсована.