Така ініціатива з’явилася під час голосування за “Київський Громадський бюджет 2022″. Ідея полягала у тому, щоб вагони поїзда метро розділити на чоловічі та жіночі, пофарбувавши їх у стереотипні рожеві та блакитні кольори.
Аргументація цього абсурду: “Неможливість деяких людей знаходитись поряд з особами іншої статі через релігію. Деяким жінкам некомфортно знаходитись поряд з чоловіками через страх домагання. Сублімація”. Тобто замість того, аби поліція слідкувала за неадекватними пасажирами, які можуть домагатися до жінок, автори додумалися просто розділити на Ч та Ж. А якщо ти раптом не визначився зі своєю статтю, ходи вже пішки.
Яскрава демонстрація патріархального суспільства, де жертва повинна думати про те, що їй робити, аби її не зґвалтували та не стали приставати.
Адекватність все ж таки взяла своє і цю пропозицію відхилили, адже вона порушує ст. 24 Конституції України, відповідно до якої не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.