
Безпека харчування – основа здоров’я нації. Основний вид продукції харчування – це молоко, м’ясо, хліб, овочі та фрукти. У кожному з цих продуктів ми можемо зіткнутися з елементами, які несуть у собі загрозу здоров’ю людини. Показники, що загрожують життю повинні потрапляти у категорію, яка відповідає за показник безпеки. Це можуть бути пестициди, важкі метали, радіоактивні елементи.
Євген Руденко, директор Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України повідомив, що існує міжнародна система, яка починає впроваджуватися майже на усіх підприємствах, що займаються виробництвом, переробленням, транспортом та реалізацією продуктів.
Чому не слід купувати у бабусі на зупинці молоко?
За словами похилої продавчині, продукт свіжий, з-під власної корови, без ГМО. Можливо так воно і є, але ніхто не може гарантувати, що продукт не зіпсувався під час транспортування та реалізації. Тому навіть найкраще молоко, що отримали від найчистішої корови може нести загрозу.
Законодавча база в Україні передбачає запобігання ризиків та забороняє продаж харчових продуктів на стихійних ринках. Крім того, не можна займатися дистрибуцією без ветеринарного контролю.
Якість продукції спершу походить від правильного годування тварини.
“Неможливо зроби якісний та безпечний продукт з неякісної сировини”, – зазначив Євген Руденко
Стандарти є відносним поняттям. У кожній країні своє бачення ідеального, тому в одній країні все максимально якісно, а в іншій на тверду трійку. Наприклад, імпорт молока з інших країн не завжди є якісним, у порівнянні з українським баченням стандарту.
Існує стереотип, що для експорту українські виробники виготовляють значно кращу продукцію, аніж для всеукраїнського ринку. Експерт заспокоює та зазначає, що якість продукції контролюється європейською системою ISSP. Виробник не може по різному виготовляти один й той самий продукт на підприємстві.
Для того, щоб виробити якісну сметану, необхідно зберегти її якість впродовж усього строку придатності. За стандартами сметана може зберігатися до 72 годин. Але якщо прогулятися супермаркетом, можна побачити двотижневі строки реалізації. У такій продукції використовуються певні стабілізатори та речовини. У Європі споживача інформують про наявність стабілізаторів, аби людина вже вирішувала потрібно це їй чи ні. Наші виробники часто хитрують та приховують справжній вміст упаковування за яскравою грою слів заради маркетингу. Споживачам залишається уважно вчитуватися у склад.
Продукти на прилавках відповідають українським стандартам якості. Але слід розуміти, що важливо не лише виготовити, але й довезти до споживача якісний продукт. Народ – це не Віслючок, до якого на день народження прийшов Паць з повітряною кулькою, що вже луснула. Необхідно донести продукт цілим, неушкодженим та корисним.